Право і громадянське суспільство

науковий журнал | електронне видання

Останній номер журналу

#1-2(15)/2017 (4)

В статті розглянуто деякі актуальні проблеми категорії «джерело права», які дискутуються в теорії права, а також здійснено співвідношення понять джерело та форма права. Охарактеризовано сучасні джерела конституційного права України, їх зміст та форму, з’ясовано питання принципів права та їх сутнісних характеристик, що вироблено в доктрині права. Крім того, сформульовано тезу про принцип верховенства права як уособлення загальних принципів права. Розкрито підхід до визначення принципів права як самостійного його джерела, а також визначено зв’язок загальних принципів права з Конституцією України, їх вираження та вплив на інші джерела галузі, проаналізовано взаємозв’язок принципів права з судовою практикою.

       Стаття присвячена дослідженню інституту захисту суб’єктивних цивільних прав та охоронюваних законом інтересів крізь призму категорії «недійсність». Автором проаналізовано стан наукової дискусії з досліджуваної проблематики. Зокрема, однією з основних ідей статті є теза про некоректність визначення недійсних правочинів юридичними фактами, які відбулися. Також автор детально аналізує співвідношення норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регулюють інститут недійсності. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок про відсутність серйозного теоретичного підґрунтя низки норм Господарського кодексу України. Так, автором критикується чинна редакція статті 207 Господарського кодексу України, яка передбачає визнання недійсним безпосередньо господарського зобов’язання, а не конкретних підстав його виникнення.

 

Метою статті є аналіз сучасної системи управління та регулювання внутрішнього водного транспорту в Україні, та перспектив її розвитку у майбутньому. У статті робиться висновок про те, що одна з ключових проблем державного управління внутрішнім водним транспортом є відсутність посади профільного заступника Міністра з питань внутрішнього водного транспорту. Автором зазначається, що ще однією проблемою на даний момент є поєднання адміністративних та господарських функцій у ДП “Адміністрація річкових портів”. Як висновок авторка виводить деякі пропозиції щодо удосконалення існуючих законодавчих ініціатив.

У статті розглядаються основні проблеми співвідношення злочинів та адміністративних правопорушень, що посягають на діяльність захисника і представника особи, пов’язану з наданням правової допомоги. Здійснюється аналіз відповідних ознак складів злочинів та адміністративних правопорушень. Автор з’ясовує значення таких ознак для правильної кримінально-правової оцінки вчиненого та розмежування зазначених злочинів та адміністративних правопорушень. Автором формулюються висновки, важливі для застосування положень ст.ст. 397-399 КК України.

Ви тут: Home