Право і громадянське суспільство

науковий журнал | електронне видання

#1(1)/2012

Дискусія з приводу доцільності нового Кримінального процесуального кодексу, який відповідав би існуючим європейським стандартам захисту прав людини, точиться не одне десятиліття. Втім реальна можливість прийняття такого нормативно-правового акту з’явилася лише сьогодні.

У статті розглядаються особливості визначення розміру штрафу як виду покарання. Конкретизується зміст правових орієнтирів визначення його максимальної та мінімальної межі відповідно до нової редакції статті 53 Кримінального кодексу України.

Стаття присвячена проблемам правового регулювання відносин державно-приватного партнерства в Україні. Особлива увага приділена інституційній формі державно-приватного партнерства, яка дозволяє посилити його ефективність та є альтернативою приватизації державного майна. З урахуванням зарубіжного досвіду  пропонується запровадити в Україні цю  форму державно-приватного партнерства, що потребує внесення низки змін в акти законодавства, які регулюють відносини такого партнерства, визначають правовий статус акціонерних товариств та правовий режим цінних паперів, а також забезпечують захист економічної конкуренції.

В статті проаналізований зміст спортивної теорії виникнення держави Х.Ортеги-і-Гассета та особливості її інтерпретації в сучасних дослідженнях. Зроблено висновок про необхідність врахування положень теорії при дослідженні проблеми виникнення держави на сучасному етапі розвитку науки.

Досліджені окремі аспекти призначення дефініцій у нормотворенні. Проаналізовані критерії доцільності формулювання легальних дефініцій. Сформульовані пропозиції щодо виведення нових дефініцій у науковій юридичній літературі, дисертаційних дослідженнях.

У статті аналізується праворозуміння героя роману Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара» Родіона Раскольнікова на основі його теорії обґрунтування «права на злочин». Розглядається відношення автора роману до нігілізму в цілому й до теорії Раскольнікова зокрема. Окреслюються контури проблеми впливу на формування праворозуміння творів світової літератури.

У статті розглядаються статичне та динамічне тлумачення права. Обґрунтовується невідворотність потреби у застосування динамічного тлумачення та його перевага над статичним тлумаченням з точки зору досягнення завдань, що ставляться перед правом. Вказується на помилковість поширеної думки, за якою закон завжди повинен викладатися «чітко», а також на потребу у можливості перегляду рішень Конституційного Суду зі зміною історичної ситуації тощо.

Залишається відкритим питання про те, чи є міжнародні стандарти виключно субсидіарними механізмами по відношенню до національної системи захисту прав людини. При відповіді на це питання автор обґрунтовує, що національна система захисту прав людини залишається основною у забезпеченні дотримання міжнародних стандартів захисту прав людини, а роль міжнародних та регіональних організацій із захисту прав людини залишається субсидіарною і допоміжною. 

Статтю присвячено правовим аспектами доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Запропоновано підхід до вирішення низки проблемних питань оскарження заінтересованою громадськістю порушення вимог законодавства в сфері охорони навколишнього середовища.

Ви тут: Home Архів номерів #1(1)/2012