Право і громадянське суспільство

науковий журнал | електронне видання

#2(11)/2015 (12)

Концепція відновного правосуддя набула за останні десятиліття  міжнародного значення, тому було здійснено низку кроків у напрямі його запровадження як у Європі, так і загалом у світі.Упродовж 70-90 рр. ХХ століттяостанніх вдосконалювалося визначення відновного правосуддя, у якому були відображені конкретні погляди практиків та теоретиків, а також акцентовано увагу не на самій процедурі, а на результаті.Результати останніх теоретичних та практичних досліджень свідчать про  те, що впровадження програм відновного правосуддя допомагатиме кримінальному судочинству краще справлятися з виконанням своїх завдань у тих сферах, що стосуються задоволення потреб жертви, підвищення відповідальності правопорушника за його/її дії, зменшення рецидивізму та страху перед злочинами у суспільстві.

Аналізується поняття міжнародного договору та вплив його на конституційне законодавство. Проаналізовано визначення міжнародного договору, що застосовуються у конституційно-правовій сфері та їх ознаки. Розглянуто процес набрання чинності міжнародним договором в Україні. Порівняно на прикладі конституцій різних держав процес імплементації міжнародних договорів у конституційне законодавство держав. Виділено сучасні доктринальні теорії поєднання міжнародних договорів та внутрішнього права держав. Зокрема, відомі концепції «радикального монізму» і «радикального дуалізму», «помірного дуалізму» і «помірного монізму», «стриманого дуалізму» і «діалектичного дуалізму», «послідовного дуалізму» і «реалістичного дуалізму», «об'єктивного дуалізму»і«діалектична»концепція, теорія«координації». Визначено процес ратифікації міжнародних договорів та їх подальша гармонізація із конституційним законодавством.

     Стаття присвячена аналізу критеріїв, за наявності яких поведінка особи, що призвела до заподіяння позадоговірної шкоди, може вважатися правомірною. Кваліфікація поведінки як правомірної дозволить говорити про звільнення особи від обов’язку відшкодування заподіяної позадоговірної шкоди. Як критерії правомірності поведінки автор розглядає виконання особою встановленого у законі або іншому нормативному акті обов’язку, реалізацію особою свого права, встановленого законом або договором, прохання, згоду або умисел потерпілого на заподіяння йому шкоди.

В статті розглядаються такі нетрадиційні джерела господарського права України, як: доктрина і принципи господарського права, рішення Конституційного Суду України, судова практика. Зазначається, що всі вони офіційно не визнані (не санкціоновані) Українською державою, проте відіграють роль допоміжних джерел, значення яких в регулюванні господарських відносин в сучасних умовах розвитку правової системи України буде зростати.

Стаття присвячена аналізові напрямів дерегуляції у сфері використання водного об’єкта для потреб рибництва в Україні. В результаті цього аналізу автор доходить висновку, згідно з яким у договорі оренди земельної ділянки водного фонду (який одночасно є договором оренди водного об’єкта) можуть бути встановлені всі умови водокористування, що містяться у дозволі на спеціальне водокористування водного об’єкта для потреб рибництва та у режимі рибогосподарської експлуатації водного об’єкта. На думку автора, умови використання водного об’єкта для потреб рибництва потрібно встановлювати саме договором оренди земельної ділянки водного фонду, а від дозволу на спеціальне водокористування для здійснення рибництва та затвердження режиму рибогосподарської експлуатації водного об’єкта необхідно відмовитися.

В межах цієї статті досліджені проблеми взаємодії адміністративної деліктології з іншими юридичними науками у процесі  теоретичної розробки проблематики запобігання адміністративних інформаційних правопорушень, визначено на цій основі її місце серед наук, які досліджують інформаційну сферу суспільства. 

У даній статті робиться спроба визначення місця адміністративних послуг у системі охорони громадського здоров’я, виокремлення основних їх видів, наведення прикладів таких послуг; зазначаються суб’єкти надання, а також досліджується вплив адміністративних послуг на сферу сприяючого управління громадським здоров’ям та деякі проблемні питання, що виникають стосовно даного інституту на сьогоднішній день.

У статті висвітлюються питання кримінальної відповідальності американських корпорацій за економічні злочини. Досліджено становлення такої відповідальності, показано поступове переосмислення особливостей цього феномену з боку федерального законодавця, судів і представників кримінально-правової доктрини. Через призму прецедентної практики проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні елементи кримінальної відповідальності корпорацій за економічні злочини, розкрито специфіку юридичних зв’язків між корпорацією та її агентом. Показано особливості застосування до засуджених корпорацій кримінальних санкцій, а також процесуальних заходів впливу. Зроблено висновок про те, що кримінальна відповідальність корпорацій у США, закріпившись у вигляді окремого комплексного інституту, постійно реалізується на практиці і демонструє свою ефективість у захисті інтересів суспільства. Встановлено, що для цього інституту притаманним є тісний взаємозв’язок положень матеріального кримінального права, кримінально-процесуального права і положень регулятивного законодавства.

Стаття присвячена проблемам кримінальної відповідальності за вплив на результати офіційних спортивних змагань. Аналізуються об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу цьогозлочину, а також вирішуються окремі проблеми кваліфікації.

 Стаття присвячена співвідношенню положень закріплених у ст.227 КК України із Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».  Запропоновано передбачити на законодавчому рівні кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання, транспортування небезпечної продукції з метою збуту. Проаналізовано співвідношення понять “виготовлення небезпечної продукції” та “виробництво небезпечної продукції”. У результаті дослідження запропоновано внести суттєві зміни до ст.227 КК України та зроблено критичні зауваження до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», прийнятого 20 вересня 2015 року у новій редакції.

Існуючі сьогодні та закріплені в проекті закону про обіг земель сільськогосподарського призначення спеціальні правила щодо обороту таких земель (мораторій, у т.ч. у пом’якшеному вигляді, переважне право купівлі, обмеження за площею земель у власності та користуванні, обмеження по колу суб’єктів права власності на землю, підвищене мито на відчуження земель та ін.) є або явно шкідливими, або, як мінімум, сумнівними. Наразі оборот сільськогосподарських земель повинен бути максимально динамічним і здійснюватися за правилами, встановленими для обороту нерухомого майна загалом.

Ви тут: Home Архів номерів #2(11)/2015