Право і громадянське суспільство

науковий журнал | електронне видання

#2(14)/2016 (7)

У статті розглянутий вплив концепту перспективи на історичну науку, філософію та правознавство. Репрезентовані моделі лінійної, зворотної й криволінійної перспективи та їх смислові конотації в зазначених царинах. Аналогія правового пізнання з організованим за законами перспективи баченням оприявнює нюанси сприйняття, які зазвичай залишаються непоміченими, й прояснює природу позиційних правових оцінок і констатацій.

Стаття присвячена поглибленню дослідження процесу політогенезу та аналізу однієї зі стадій процесу формування держави – вождівству (chifdom) в аспекті підходів до визначення поняття, його характерних рис та різновидів.

У статті розкривається поняття та структура методології дослідження ґендерної рівності у трудових правовідносинах. Ця методологія становить систему загально- та спеціально-наукових методів (способів) і прийомів пізнання, характерною рисою якої є використання інструментів ґендерного дослідження та ґендерного аналізу, що в сукупності дозволяють встановити не лише відмінності у правовому статусі чоловіків і жінок, але й те, як держава, розподіляючи та нормуючи права й обов’язки суб’єктів трудових правовідносин, може впливати на ґендерні відносини влади і підпорядкування, сприяючи чи перешкоджаючи здійсненню учасниками трудових правовідносин їх ґендерних ролей.

Ґендерний аналіз трудового законодавства передбачає: збір інформації про галузевий правовий статус чоловіків і жінок; встановлення менш або більш сприятливого ставлення до однієї ґендерної групи стосовно іншої; встановлення й аналіз потреб, можливостей та обмежень жінок і чоловіків у трудових правовідносинах, що на них накладаються у зв’язку зі здійсненням певної суспільної ролі; аналіз конституційності, обґрунтованості та домірності встановлення менш або більш сприятливого ставлення до певної ґендерної групи; виявлення у правовому статусі чоловіків і жінок необґрунтованих асиметрій, що спричиняють порушення ґендерної рівності.

У статті визначаються основні напрями вдосконалення нормативної регламентації кримінальної відповідальності за посягання на фондовий ринок. Система зазначених напрямів необхідна для побудови цілісної кримінально-правової охорони фондового ринку. У кожному із таких напрямів автором виділяються концептуальні, спеціально-юридичні та техніко-юридичні аспекти. У зв’язку з цим автор пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями або змінити вже існуючі у ньому статті Особливої частини. На думку автора, цілісна кримінально-правова охорона включає в себе наступні «компоненти»: забезпечення порядку випуску та емісії цінних паперів; забезпечення прав власників цінних паперів; забезпечення встановлення ринкової ціни цінного паперу на фондовій біржі; дотримання порядку розміщення цінних паперів; встановлення порядку поводження з різноманітними видами інформації на фондовому ринку.

В статті проведено аналіз складу адміністративного правопорушення в сфері використання водних ресурсів в Україні. Розкрито особливості елементів складу адміністративного правопорушення в сфері використання водних ресурсів в Україні. Наводяться міркування та висновки щодо дискусійних питань адміністративної відповідальності в сфері використання водних ресурсів в Україні.

    В статті розглянуто наукові позиції щодо правової природи спеціального податкового режиму, визначено його основні та специфічні ознаки. Автор порівнює спеціальний податковий режим та податкові пільги, відмежовує ці поняття від дотації. У статті зазначається, що з деякими застереженнями до спеціального податкового режиму можна відносити операції на які поширюються особливі правила оподаткування.

В статті проаналізовано можливість використання різних теорій тлумачення для з’ясування змісту конституційно-правових норм. Розглянуто представлені в американській літературі точки зору щодо тлумачення поняття «naturalborncitizen» як вимоги, яка ставиться до Президента США.

Автор приходить до висновку, що історичні умови прийняття нормативно-правового акту, так само як причина та мета прийняття нормативно-правового акту є одним з обов’язкових елементів, який має враховуватися в процесі тлумачення. Втім, розвиток суспільних відносин потребує зміни в правовому регулюванні, яке з різних причин відбувається не завжди вчасно. Відтак, в процесі тлумачення правових норм необхідно встановити наскільки первинна мета, яку ставив законодавець перед собою в час прийняття норми, відповідає умовам сьогодення. Якщо з точки зору реалій сьогоднішнього причина прийняття норми втратила свою актуальність, це є підставою для застосування динамічного тлумачення. 

Ви тут: Home Архів номерів #2(14)/2016