У статті розглядається дихотомія «лібералізм – комунітаризм», яка, на думку автора, є центральною дихотомією для сучасної європейської та американської політико-правової філософії. Аналізуються різні види лібералізму та комунітаризму. Звертається увага на перспективність спроби подолати шляхом синтезу концептуальні обмеженості цих двох потужних філософських напрямів, що знайшло своє відображення у появі течії ліберального комунітаризму. З іншого боку, наголошується, що декларувати втрату якісної специфіки як ліберальною, так і комунітарною парадигмою політико-правової філософії видається передчасним.
Архів номерів