Право і громадянське суспільство

У статті обґрунтовано, що людина, суб’єкт права та його діяльність не входять до складу правової системи.

В роботі автором здійснено аналіз підходів до розуміння правотворчості, розкрито потенційні напрямки наукового дослідження правотворчості. Обґрунтовано необхідність наукового переосмислення проблем взаємодії суб'єктів правотворчості. Визначено стан та обґрунтовано шляхи поглиблення взаємодії держави та громадянського суспільства як передумови вдосконалення правотворчості в Україні.

У статті визначається загальний підхід до евристики права, призначення якої діалектично поєднати мистецтво знаходження правової істини з науковим виміром творчості, створити методологію відкриття нового у праві, а також вдосконалити культуру навчання новому у правовій реальності.

Метафізичним центром евристика права є евристика праворозуміння, яка може бути розглянута як прикордонна сфера філософії та загальної теорії права, а також як онто-методологічна засада юридичної науки в цілому. Таким чином, евристична характеристика специфіки правового пізнання, методологія формування нового юридичного знання, його трансформація в основи нормативного регулювання суспільних відносин є найважливішим чинником входження України у правовий простір сучасної цивілізації.

Стаття присвячена дослідженню значення суб’єктів міжнародної правотворчості, які формують норми міжнародного права. Виокремлено та проаналізовано особливості і правовий статус суб’єктів міжнародної правотворчості.

У статті запропоновано розуміння фактичної конституції як системи інститутів, які слугують реальними основами суспільного й державного устрою. Центральним елементом таких інститутів є звичаєві практики, які діють у сфері здобуття й використання політичної влади у суспільстві. Розглядаються классификації неофіційних соціорегулятивних практик.

У статті проаналізовано особливості конституційного закріплення принципу рівності. Розкрито зміст понять рівності та рівноправності. Визначено співвідношення рівності та рівноправності.

Стаття присвячена аналізу проблемних питань оформлення спадкових прав, визначення виду і підстав спадкування.

У статті досліджується можливість зменшення суми, що виплачується постраждалій договорной стороні, якщо вона надзвичайно перевищує витрати, понесені в результаті невиконання зобов'язання згідно з міжнародними уніфікованими документами та національним правом окремих держав. Крім того, аналізуються вимоги міжнародних актів та внутрішнього права щодо вжиття заходів для зменшення шкоди договірною стороною, права якої порушені невиконанням або неналежним виконанням договірних обов'язків іншою стороною.

У статті подані деякі пропозиції щодо удосконалення законодавства у галузі містобудівного та землевпорядного планування територій. Такі зміни покликані, у тому числі, сприяти економії бюджетних витрат у вказаних галузях та покращити загальний інвестиційний клімат.

У статті розглядаються деякі правові аспекти створення суспільного телерадіомовлення в Україні в контексті соціалізації авторського права і суміжних прав та врахування зарубіжного, зокрема німецького і російського, досвіду. Автор обгрунтовує шляхи досягнення європейських стандартів суспільного мовлення в Україні.

У статті аналізуються положення нового Кримінального процесуального кодексу України щодо застосування кримінального закону, який скасовує злочинність діяння. Автор звертає увагу на недоліки цих положень, аналізує практику їх застосування.

Cтаття присвячена висвітленням проблемних питаньпов'язаних зпочаткомдосудового розслідуванняпорушеньзаконодавства про захистрослин.

У статті розглядається дихотомія «лібералізм – комунітаризм», яка, на думку автора, є центральною дихотомією для сучасної європейської та американської політико-правової філософії. Аналізуються різні види лібералізму та комунітаризму. Звертається увага на перспективність спроби подолати шляхом синтезу концептуальні обмеженості цих двох потужних філософських напрямів, що знайшло своє відображення у появі течії ліберального комунітаризму. З іншого боку, наголошується, що декларувати втрату якісної специфіки як ліберальною, так і комунітарною парадигмою політико-правової філософії видається передчасним.